Читання на дозвіллі

Ірен Роздобудько

Письменниця, поетеса та сценарист Ірен Роздобудько сміливо експериментує зі стилями, жанрами, темами, сюжетами й героями. Її творчість в основному складають романи та оповідання. У 2000 році вийшла її перша книжка «Пастка для жар-птиці». На сьогоднішній день її творчий доробок нараховує вісімнадцять книжок і п’ять фільмів, сценаристом котрих вона виступає.«Твір приходить від початку до кінця. Спочатку виникає маленька дрібниця. Достатньо побачити відірваний ґудзик на підлозі маршрутки. Перетворюєшся на нього і дивишся на цей людський ліс, який не звертає на тебе увагу.»

Що читати: «Пастка для жар-птиці», «Ґудзик», «Зів’ялі квіти викидають», «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю», «Якби»

Две минуты правды

Аннотация: Их четверо. Один играет свою роль, остальные трое… тоже играют свою роль, но немного по-другому. Их задача — совершить переворот в искусстве, но об этом знает только один из них. Они оказываются в одной машине, их ждет дорога. Еще двое находятся за кадром. Их задача… тоже совершить переворот в искусстве, но… немного по-другому. Они знают, как это сделать. И делают это. И добиваются успеха. А те четверо сыграли свои роли. Конец фильма… Необычный сюжет, даже немного странным может показаться. И, возможно, кому-то не понравится, кто-то не поймет, но прочитать, по-моему, стоит обязательно!!!!

Увядшие цветы выбрасывают

Аннотация …Успех, аплодисменты, море цветов – это все в прошлом. А сегодня – лишь Дом для престарелых актеров, дни, похожие один на другой, фотографии на стене и воспоминания. Две соперницы, бывшие звезды советского экрана, не поделившие когда-то любовь одного человека, ненавидящие друг друга всю жизнь, оказываются в этом печальном доме. Должна была пройти вся жизнь, чтобы они поняли, что могли бы стать лучшими подругами, если бы выбросили из души горечь  неосуществленных надежд. Как когда-то выбрасывали увядшие цветы. Море цветов…

Мандрівка без сенсу і моралі

       В своїй новій книзі Ірен Роздобудько переконує нас, що “світ малий”, та пропонує змінити картинку і відкрити двері до іншої реальності.

Тут  Ви знайдете не тільки особисті враження від мандрів до різних країн, але й познайомитесь з відомими письменниками – представниками

літератури кожної окремої країни, дізнаєтесь цікаві, притаманні  національній кухні, рецепти різноманітних страв.

Уривки:

“…Якщо ви хочете побачити “одинадцять лисих, котрі гуляють, узявшись за руки”, – вам пряма дорога до Швеції. 

Принаймні Пеппі Довгапанчоха стверджувала, що бачила таку процесію на своїй вулиці. Хоча й іншої дивовижі тут вистачає.

 А сама героїня відомої письменниці Астрід Ліндгрен у різних виглядах і матеріалах – від дерев’яної чи ганчір’яної фігурки до зображення на кухлях – зустрічається тут на кожному кроці в кожній крамниці.

     Отже, Швеція – це Пеппі? Карлсон? Сама Астрід Ліндгрен? Почати можна і з таких знайомих з дитинства асоціацій.”

Ирен Роздобудько – 12, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя

        Чем больше читаю книги Ирэн Роздобудько, тем еще больше их хочется читать. Невольно приходит сравнение (и не только, наверное, у меня), что Ирэн Роздобудько это наш украинский Пауло Коэльо. Это произведение – роман-аллюзия, читая его, каждый может остановиться в любую минуту.

Сначала идут рассказы пациентов психодиспансера, а предназначение главной героини -просто их выслушивать. Пожалуй, не все читатели дойдут  до конца, перелистывая странички романа  “Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних для життя”, нр думаю, что стоит прочитать,  потому что именно в третьей части романа есть то, что цепляет за душу, есть мысли, которые и самому  приходят в голову, но вот Ирэн удалось  так ясно и просто их изложить.

Цікаво! Раджу прочитати!