Методичні рекомендації

Методичні рекомендації для шкільних
бібліотекарів на 2013-2014 навчальний рік

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується принципово новим рівнем відношення людства до інформації: інформація усвідомлюється як стратегічний ресурс суспільства, що стоїть в одному ряду з природними, фінансовими, трудовими та іншими ресурсами суспільства і держави.
Інформація перетворюється на ефективний засіб управління особистістю і суспільством, є важливим фактором, що визначає різні напрямки розвитку суспільства.
У Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» зазначено, що одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людства, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію і знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистісному розвитку і підвищуючи якість життя [1, 511].
Тож, інформатизація охоплює усі сфери суспільного життя, що докорінно змінює погляди на роль і функції шкільної бібліотеки, висуває нові вимоги до діяльності шкільного бібліотекаря. П. Рогова відмічає, що активний розвиток інформаційного суспільства сприяв зміні концептуальних основ розвитку бібліотечної діяльності, загальному соціальному стану бібліотечно-інформаційної системи України, яка потребує пошуку шляхів інноваційного розвитку бібліотечного соціального інституту та управління ним відповідно до вимог інформаційного суспільства [5, 116].

Сучасна шкільна бібліотека – це не тільки місце зберігання інформації, а, насамперед, інформаційно-ресурсний центр, що здійснює повноцінне інформаційне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Пріоритетними завданнями такого центру сьогодні є формування інформаційної культури особистості учнів; сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою учнів; зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі [4, 11].
Все вищезазначене впливає на функції шкільного бібліотекаря, роль якого в інформаційно насиченому середовищі значно зростає. Від шкільних бібліотекарів нарівні з учителями та викладачами в першу чергу залежить можливість реального підвищення інформаційної культури учнів. Адже, як свідчить практика, сучасні підлітки, маючи достатньо високий рівень компʼютерної грамотності, виявляються фактично безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати навчальну інформацію. Це змушує шкільного бібліотекаря постійно консультувати учнів щодо того, як визначати точність, достовірність знайденої інформації.
Серед форм і методів роботи шкільної бібліотеки, спрямованих на підвищення рівня інформаційної культури учнів ефективними є бібліотечно-бібліографічні заняття, практичні заняття з використанням традиційних та електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет і т .ін, використання ігрових та проектних технологій, проведення олімпіад з інформаційної культури, інформаційних конкурсів тощо. Саме в шкільній бібліотеці учні повинні мати змогу простежити на практиці зв’язок інформаційної теорії з практикою, відчути проблеми непідготовленого користувача в процесі роботи з інформацію, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності.
Враховуючи все вищезазначене, актуальними проблемами для обговорення на засіданнях методобʼєднань шкільних бібліотекарів є такі:
– Виховання інформаційної культури учнів засобами шкільної бібліотеки;
– Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність шкільної бібліотеки;
– Проектна діяльність як ефективний засіб залучення дітей до читання;
– Новітні технології та методи обслуговування читачів у шкільній бібліотеці;
– Краєзнавство – пріоритетний напрямок діяльності шкільної бібліотеки;
– Інноваційні технології в роботі шкільної бібліотеки;
– Шкільна електронна бібліотека: досвід та проблеми;
– Масова робота шкільної бібліотеки: традиції та інновації.
Зміна пріоритетів у діяльності бібліотек, розширення функціональних обов’язків бібліотекарів, використання ними досягнень інформатики, кібернетики, теорії управління призводить до появи нових термінів у бібліотечній теорії та практиці. Сучасний шкільний бібліотекар має розуміти їх значення, правильно використовувати їх у професійному мовленні.
Наведемо приклади найбільш поширених нових термінів, які позначають нові форми викладання інформації, інноваційні форми масової бібліотечної роботи з учнями тощо.
Буктрейлер – форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді короткого відеоролика, який включає в себе найяскравіші моменти книги або в тому чи іншому вигляді візуалізує її зміст.
Вебінар – способ організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.
Вірусний маркетинг – загальна назва різних методів розповсюдження реклами, що характеризуються розповсюдженням у прогресії, близької до геометричної, де головним розповсюджувачем інформації є самі отримувачі інформації, шляхом формування змісту, здатного залучати нових отримувачів інформації за рахунок творчої, незвичної ідеї.
Геокешинг – туристична гра із застосуванням супутникових навігаційних систем, яка полягає у знаходженні схованок, захованих іншими учасниками гри.
Інфографіка (лат. Informatio + греч. γραφω) – графічний спосіб подачі інформації, даних і знань.
Копіпаст (англ. copy + paste) – використання чужої інформації на своєму ресурсі (копіювання і вставка) без вказівки авторства.
Лібмоб – рекламна акція, під час якої бібліотекарі виходять на вулицю з рекламними буклетами та проспектами, роздають перехожим, запрошують до бібліотеки та проводять бліц-опитування.
Підкастинг – окремий файл або серія оновлюваних аудіо-відеоресурсів, доступних для прослуховування, просмотру або скачування в Інтернеті.
Печа-куча – конференція з форматом виступів 20 слайдів по 20 хвилин.
Фандрейзинг – пошук і залучення додаткових джерел фінансування.
Флешмоб – заздалегідь спланована масова акція, в якій велика група людей з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії, а потім розходиться.
Форум-театр – методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, спрямована на вирішення соціальних проблем, на пошук в рамках запропонованого спектаклю разом з учасниками і учасницями шляхів вирішення проблеми або виходу зі складної життєвої ситуації.
Хаукаст (англ. how to +broadcasting) – відеороліки, в яких розповідається і демонструється «як робити».
Для більш детального ознайомлення з новими бібліотечними термінами пропонуємо увазі шкільних бібліотекарів Словник нових бібліотечних термінів / уклад. Осипенко В.М.; Центр. Р-на б-ка ім. П.Г. Тичини. – К., 2013. – 13 с. – Бібліогр.: 18 назв. (компакт-диск ж.«Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» №6, 2013).
Пріоритетним напрямком роботи сучасної шкільної бібліотеки є популяризація читання. Соціологічні дослідження свідчать про те, що читання книжок сьогодні не є дуже популярним заняттям. Одним із шляхів відновлення інтересу до читання є використання всіх існуючих і нових форм масової роботи. До традиційних, перевірених часом форм масової роботи бібліотеки з читачами можна віднести розповсюджені в бібліотеках літературні вечори, поетичні інтервʼю, усні журнали.
Однією з найпопулярніших форм роботи бібліотеки з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку є голосне читання.
Використовуючи аудіовізуальні матеріали, можна організувати прослуховування літературного твору у виконанні кращих професійних читців або запросити акторів до бібліотеки для виступу перед учнівською аудиторією [18].
Традиційною формою роботи бібліотеки з популяризації читання є проведення бібліографічних оглядів літератури. Найбільш популярними є огляди нових надходжень. Більш складними є тематичні та жанрові огляди. Останні досить рідко використовуються в практиці роботи бібліотек, хоча викликають значний інтерес у читачів. Такі огляди присвячені певному жанру літератури та можуть бути організовані як цикл заходів.
Технологія проведення бібліографічних оглядів є такою: вступ (тематика, читацька адреса, період, за який відібрана література), характеристика книжок, що увійшли до огляду та резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених видагь, розвиваючи в читачів інтерес до теми, відсилаючи їх до періодичних видань, розділів тематичного каталогу, Інтернет-ресурсів та ін. [2, 19]
Бібліотечне ревю – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднані спільною темою.
Теле- і радіоогляд стали активно використовувати деякі бібліотеки для дітей із появою місцевого телебачення. Якщо в навчальному закладі є шкільне радіо, це чудова можливість для бібліотекарів систематично виступати з оглядами, інформувати про нові надходження, формувати художні смаки читачів, рекламувати бібліотеку.
Бенефіс читача – це захід на честь одного читача, який є лідером читання. Захід можна провести у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар і слухачі ставлять питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки або лідер читання самостійно розповідає про себе та свої читацькі вподобання іншим читачам [2, 19].
Віртуальні екскурсії
Завдяки активному впровадженню бібліотеками комп’ютерних технологій, комплектуванню фондів документами на новітніх носіях користувачі бібліотек мають можливість здійснювати захоплюючи віртуальні подорожі кращими музеями, найбільшими бібліотеками світу. Віртуальні екскурсії є гармонійним поєднанням інноваційних і класичних форм залучення до читання. Багато прикладів віртуальних екскурсій бібліотекою, рідним містом, вікторин у режимі онлайн можна знайти на сайтах дитячих бібліотек України.
Премʼєра книжки
Пожвавленню інтересу до читання сприяє рекламно-інформаційний метод – прем’єра книжки, яка щойно вийшла друком.
Прем’єра книжки найбільш ефективна для рекомендації нової книжки місцевих поетів, письменників або видань краєзнавчої спрямованості. Для посилення емоційно-естетичного впливу та пробудження інтересу до новинок бібліотека може використовувати наявні технічні можливості (комп’ютери, Інтернет, проектор) [2, 22]
Презентація книжки
Презентацію книжки часто називають прем’єрою. Але слід розрізняти ці поняття. Презентація більш схожа на шоу, свято. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо попередньо дати учням завдання не лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знайти відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на це видання.
Літературний аукціон
На літературному аукціоні пропонується «купити» не майно, а книжки, а от «розрахуватися» за них можна знаннями. Переможе той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою. Для цього змагання важливо створити атмосферу аукціону, підібрати необхідні атрибути (молоток і дзвінок для головного аукціоніста). Перед оголошенням кожного запитання звучить дзвінок. Наприклад, пропонується назвати всі твори якогось письменника. Гравці по черзі називають його твори. Після правильної відповіді аукціоніст рахує до трьох, стукає молотком по столу, «закриваючи» таким чином відповідь. Той із гравців, хто останнім дасть відповідь, вважається переможцем і отримує право «купити», тобто право першочергово взяти в бібліотеці книжку, яка користується особливим попитом серед читачів [2, 23].
Літературне лото
Для цієї гри потрібне гральне поле, розділене на пронумеровані клітинки та стільки ж карток із запитаннями. У грі беруть участь 6-8 читачів. Гравці по черзі беруть по одній картці з запитанням і, якщо відповідь правильна, кладуть картку на гральне поле. Виграє той, хто першим заповнить гральне поле.
Літературні подорожі сторінками книжок
Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час подорожі, підбивають підсумки. Алгоритм проведення літературної гри-подорожі включає такі етапи:
– вибір теми, розроблення маршруту подорожі сторінками книжок, підбір літератури;
– робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників тощо;
– організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури [2, 24].
Театр у бібліотеці
Ця форма масової роботи бібліотеки допомагає привернути увагу читачів до книжки, емоційно розповісти про її зміст, «оживити» її, спонукає дітей після захоплюючого заходу звернутися до книжки, зануритися в її зміст. Бібліотечний театр розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити атмосферу свята.
Театральне прочитання літературного твору робить захід яскравим і видовищним. Для театру книжки бібліотекар має обрати літературний твір, написати театральну версію книжки, залучити дітей до участі в виставі. Перед початком вистави бібліотекар розповідає про життя і творчість письменників, а сюжет однієї книжки учні побачать у вигляді інсценівки [2,25].
Характерними особливостями інноваційних форм масової роботи з учнями є новизна в назвах, діалог бібліотекаря з користувачами та користувачів між собою, відсутність сталої методики їх проведення, оскільки вони народжені фантазією, бажанням бібліотекаря привернути увагу дітей до книжки, викликати в них бажання читати, здобувати знання за допомогою новітніх технологій.
У «Маніфесті шкільних бібліотекарів» зазначається, що „Не дивлячись на різноманіття розходжень в умовах роботи шкільних бібліотек існує набір необхідних знань, якими повинен оволодіти кожен бібліотекар, щоб ефективно розвивати бібліотечні служби – це знання інформаційних ресурсів, бібліотечної справи, інформаційної політики й методики інформаційної освіти [6,52]. Адже в сучасних умовах бібліотекарі стають «навігаторами в глобальних інформаційних ресурсах, які мають здібності локалізувати, надавати доступ до інформації згідно з запитами користувачів» [6,15].

Література
1. Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» // Освіта України. – Від. 26.02.2007. – №17.
2. Купіна О. Масова робота: класика жанру та новації / О. Купіна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. – №7. – С. 17-25.
3. Осипенко В. Нові терміни – нові властивості та зміст роботи / В. Осипенко, В. Здановська // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. 2013. – №6. – С. 23-28.
4. Поперечна Л. Мрії попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки / Л. Поперечна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. – №4. – С. 5-14.
5. Рогова П.І. Інноваційна діяльність освітянських бібліотек в епоху цивілізаційних змін / П.І. Рогова // Педагогіка і психологія. – 2011. – №1. – С. 115-124.
6. Шепелява І.О. Настільна книга шкільного бібліотекаря / І.О. Шепелява, Г.М. Іваненко. – Х.: Вид. Група „Основа”, 2010. – 128 с.
Інформація із сайту dosvid-loippo.at.ua/metod…/bibliotekari.doc

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s