З досвіду роботи

Семінар на базі бібліотеки Жовтоводської гуманітарної гімназії ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов  

Тема: « Читати за програмою –це добре. Форми та методи залучення учнів до читання.»

З досвіду роботи переможця ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу “Шкільна бібліотека 2013-2014” в номінації  “Бібліотечний Веб-ресурс”  завідуючої бібліотекою Жовтоводської гуманітарної гімназії ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов А.С.Какуші

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Мета:

  • познайомити бібліотекарів міста із можливими варіантами заохочення учнів до читання за програмою  в рамках шкільної бібліотеки ;
  • привернути увагу колег до ролі ІК технологій у роботі бібліотеки оновленого типу;
  • розширити знання про можливості спільної співпраці бібліотекаря та вчителів літератури;
  • створювати умови для  для підвищення професійного рівня та результативності роботи шкільних бібліотекарів, через запровадження  інформаційних технологій;
  • викликати й активізувати інтерес до  запропонованої теми;
  • підвищувати статус шкільної бібліотеки

Обладнання : програми з української та світової літератури для учнів 5-11 класів Комп’ютер, телевізор, відеофільми, аудіозаписи творів з української та світової літератури, дитячі презентації до творів,  уривки з відеофільмів, уривки з аудіокниг.

                                                                   «Люди припиняють мислити,  коли припиняють читати.»                                                                                                                                             Д.Дідро

  1. Вступне слово ведучої

У наш час, час активних, ділових людей, оволодіння мистецтвом спілку­вання, мистецтвом слова, культурою усної та письменної мови необхідно для кожної людини, незалежно від того, яким видом діяльності вона займається чи буде займатися. Людина, яка володіє навичками й уміннями компетент­ного читача, яка вміє правильно говорити, має культуру мови, почуває себе впевнено в різних ситуаціях. Усе це важливо для досягнення успіху в будь-якій справі. Тому підготовка компетентного читача — неодмінна умова виховання ерудованої, інтелектуально й духовно розвиненої особистості. Сьогодні перед бібліотекарями стоїть завдання — використати багатий духовний потенціал української та світової літератури для формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки.

Наразі, вивчаючи читання дітей як соціальне явище, фахівці різних країн дійшли тривожних висновків — інтерес до читання падає. Численні соціологічні дослідження в Росії та Україні фіксують переміщення читання на 5-те місце після спілкування з друзями, прослуховування музики, комп’ютерних ігор та перегляду телебачення. Значно знизився соціальний статус книги.

Дитина не перестає читати — просто її читання стає іншим, а саме: більш індивідуальним, прагматичним, інформаційним і поверхневим. 2.Якщо ми відкриємо програму  з української та світової літератури – відразу бачимо  на що саме,  на які кінцеві результати націлена дана програма, а саме:

Загалом досягнення цієї мети спрямоване на постійну творчу співпрацю  вчителя, бібліотекаря та учнів з художнім твором. То ж яка спільна співпраця бібліотекаря та учителів літератури має бути, для того, щоб заохотити дітей.

Розпочинається  ця робота   з кінця  навчального року, з   травня: готується та виставляється   стенд  з  переліком рекомендованої літератури для читання  влітку, як програмового  так і додаткового відповідно програмі) поряд зазначено  наявність книг  у бібліотеці.  Наприклад, якщо учні вивчають оповідання Бальзака «Гобсек» поряд бачимо достатньо

 Це означає, що творів даного автора вистачить на всіх учнів, а якщо напроти  Стендаля «Красное и черное» стоїть  5 книг-  це означає, що краще цей твір спромогтися прочитати за літо, тому, що існує ймовірність того, що на той час коли  буде вивчатись даний твір, у бібліотеці його вже не буде. Крім того починаючи з 9-го класу  у переліку для читання з української літератури  нагадується, що для успішної здачі ЗНО твори потрібно читати в повному обсязі.  Багато учнів вже на літо беруть твори великі за обсягом.

Аналогічна інформація знаходиться на сайті гімназії, і кожен учень вдома може зайти і ознайомитися.

Читач XXI сторіччя — якісно новий тип читача. Змінилися пізнавальні та читацькі інтереси дітей, джерела одержання інформації. Однією з основних тенденцій дитячого читання стало домінування «програмного» читання над читанням «для душі», за інтересами. Сучасні учні не прагнуть прочитати твори цілком, а читають у скороченому варіанті. Критичну літературу за програмами, позакласне читання батьки вважають необов’язковим, не заставляють улітку дітей читати, ходити до бібліотеки, бо «маля» і так страждає від перевантаженої програми. Однак, коли дитина підростає, виявляється, що взаємопорозуміння між дітьми та батьками нема, бо відсутня духовна спорідненість, яку дає література.  Минає літо,  і   починаючи з вересня  доцільно використовувати інші види  заохочувальної роботи. Так як ми постійно говоримо про те, що останнім часом більшість дітей читають мало, а якщо читають то це лише твори «за програмою», це означає,  що   вчителі літератури  також зацікавлені в читанні дітей хоча б  за програмою.  Але  у педагога на уроці крім  того, щоб зацікавлювати дітей до читання   існує багато інших завдань: перевірка дом. матеріалу, пояснення нового матеріалу та багато інших. А от у бібліотекаря  конкретне завдання – зацікавити учня взяти і прочитати книгу.

А ми бачимо, що найбільше цікавить дітей Інтернет.  Навіть уявити важко, як Всесвітня мережа змінила спосіб життя людей та межі доступного для людини світу. Знадобилось якихось три десятки років, щоб світ став іншим. Інтернет поставив перед людьми такі питання, на які відповісти не просто. Він надав необмежений доступ до інформації, скоротив відстань між людьми до мінімуму, але водночас віддалив їх один від одного. Інтернет не має постійної прописки, не підпорядкований жодній державі, а тому вільний.

Одним із «винуватців» відлучення дітей від читання називають комп’ютер. Утім шкільні бібліотекарі дійшли висновку, що краще не обвинувачувати його  у витисненні книги з життя читача, а використовувати його на користь читанню.

Пам’ятаєте психологічний тест про склянку наполовину наповнену водою.Один говорить, що склянка наполовину порожня, а інший – гадає, що вона на половину заповнена водою. От і нам  треба мислити по-іншому.  Йдеться про перетворення шкільних бібліотек в інформаційний центр школи,  де комп’ютер, Інтернет стане засобом та інструментом швидкого, точного, повного отримання інформації, орієнтиром для читачів у пошуку інформації. Крім того, комп’ютер — це привабливий засіб шляху залучення дітей до бібліотеки, засіб пробудження інтересу до книги, до пізнання. Бо від знайденої за допомогою Інтернету інформації читачі переходять до книжкових полиць. Таке поєднання перетворює бібліотеку на центр інтелектуального середовища в школі. Тому сучасний бібліотекар повинен бути активним, підготовленим професіоналом,  експерементатором своєї справи та одночасно психологом і педагогом.

 Нестандартні бібліотечні заходи дають можливість зацікавити дітей доброю книгою й іншими культурними надбаннями людства так само, як і нестандартні інноваційні уроки  вчителів, які підвищують зацікавленість учнів до предмету.  Увагу сучасного школяра  допомагає привернути  застосування мультимедійних пристроїв . Поговоримо про використання можливостей ІКТ у роботі шкільного бібліотекаря.

Розглянемо можливі варіанти організації та проведення заходів, якими можна викликати у дітей інтерес до читання. Так, щоб створити мотивацію до читання  можна організувати :

3. Перегляди на перервах  цікавих епізодів з   художніх фільмів. Адже не у кожної людини вмикаються  рецептори  зацікавленості  уявно. Багато кому, перш ніж зацікавитися треба візуально щось побачити,  а тому,  знаючи які будуть вивчатися найближчим часом твори з української та світової літератури  у бібліотеці на перервах можна вмикати епізоди з фільмів.  От наприклад зараз по телебаченню демонструють фільм «Роксолана» – у моїй бібліотеці  розібрали всі книги і Загребельного, і Назарука. А чому б нам, у читальному залі, у кого стоїть комп’ютер, телевізор не показувати подібні попурі з;

  • Ж.Верн – «П’ятнадцятирічного капітана», «Діти капітана Гранта»,
  • Стендаля «Красное и черное»
  • Стівенсона – «Острів скарбів»
  • Конан Дойль – «Пригоди Шерлока Холмса», «Собака Баскервілів»,
  • М. Булгаков – «Майстер і Маргарита»,
  • Л.Толстой- « Війна та мир»,
  • О.Генрі «Вождь червоношкірих»,
  • Зюзькінд – «Парфюмер»,
  • Вергілія «Іліада»- «Троя»
  • М. Стельмах – «Гуси-лебеді летять»
  • В.Нестайка – «Тореадори з Васюківки»
  • Л.Українка –  «Лісова пісня»
  • І. Франко – «Украдене щастя»,  та багато інших.

Але, якщо діти дивитимуться фільм вдома, треба давати завдання.

  1. Яка різниця між книгою і фільмом?
  2. Що на твою думку вдаліше, книга чи екранізація?
  3. Чи вдалося головним героям передати образи та  головну думку автора?

Запитання завжди викликають зацікавленість. А якщо дитина прочитала книгу і переглянула фільм між бібліотекарем і учнем виникає діалог – бесіда , а в бесіді ви завжди зможете зацікавити дитину  ще  й в якомусь іншому творі.

   4. Іншим, але не менш значимим, засобом зацікавлення  є інсценізація творів, які вивчаються за програмою.  На сайті  radioukr.com.ua   знаходимо художній фонд українського театру, а потім вибираємо театралізовані вистави, спектаклі, радіо.

Слайд із театралізованої вистави «Наталка – Полтавка» 5.Презентації творів зроблені самими учнями.  Слайд-шоу

6.Одним із  не менш корисних інформаційно-комунікаційних методів заохочення до читання можуть стати  аудіо книги за шкільною програмою . У наш час майже кожна дитина має  щось із ІКТ: айфон, айпед, планшет, електронну книгу, телефон, комп’ютер. А можливості  в цих ІКТ надзвичайно великі.

  • по-перше—використання  цих пристроїв тільки для читання творів,
  • по-друге—використання для  перегляду відео,
  • по-третє—прослуховування аудіо-книг.

Ще декілька років тому ніхто не знав, що таке аудіо книга, слова такого не було. Та не зважаючи на це в усі часи люди не тільки читали, а й слухали  літературні твори. Виконавці текстів від найдавніших ораторів до сучасних дикторів були популярними людьми завжди. ХІХ століття подарувало світу звукозапис-фонограф, ХХІ – нові формати, наразі mp3- плеєри, які вміщують цілі романи на одному диску. У сьогоденні аудіо книга стає не просто модною, а й по-справжньому незамінною.  Твори, які ми чуємо потрібні тим, хто не у змозі читати очима, тим у кого на це не має часу,  не має такої можливості, тим хто краще сприймає інформацію на слух, на кінець тим, хто цінує цей  новий вид мистецтва.

Не завжди є час сісти спокійно почитати , але під час переходу до школи, зі школи, можна   вдягнути навушники  і прослуховувати твір у запису актора, який читає текст. У всякому випадку зі  змістом тексту можна ознайомитися заочно, а от для того, щоб знайти опис зовнішності даного героя, опис окремих подій, літературні вираження, стилі мовлення ітд.,  для цього потрібно взяти книгу і знайти  потрібні сторінки,  вже попередньо знаючи її зміст. Аудіо книги можна використовувати і у бібліотеці.  Аудіо записи творів з української літератури для 5-6 класів

КЛАСИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЖИВІ ГОЛОСИ

9-11 класи

Марко Кропивницький (1840-1910) Т.Шевченко «Думи мої» Т.Шевченко «Минають дні» Павло Тичина (1891-1967) «Розкажи, розкажи мені, поле» «Їдемо з Великої Багачки» «Мій травню золотий» Максим Рильський (1895-1964) «Троянди й виноград» «Як явір простягає віти» «До Рони» «Пісні» Микола Бажан (1904-1983) «Данило Галицький» «Кларнет Тичини» «Нічні роздуми старого майстра» «Вальс Сібеліуса в Ленінграді» Володимир Сосюра (1898-1965) «Такий я ніжний» «Пам’ятаю, вишні доспівали» «Коли потяг удаль загуркоче» Андрій Малишко (1912-1970) «Вітчизно» «Зашуми весною, зелен луже» «Рось, росисте» Платан Воронько (1913-1988) «На Ірпіньськім пагорбі» «Був будиночок» «Близька, замріяна, струнка» Олесь Гончар (1918-1995) «Думи про Батьківщину» «Плацдарм» «Танкіст» «Знамено полку» Микола Вінграновський (1936-2004) «В ясновельможному тумані» «Гайявата» «День Перемоги» «Кіт, зима і весна» «Маленьке зайченятко» «Я дві пори в тобі люблю» Василь Симоненко (1935-1963) «Світ який – мереживо казкове…» «Лебеді материнства» «Ти знаєш, що ти – людина» «Де зараз ви, кати мого народу?» «Задивляюсь у твої зіниці» Василь Стус( 1938-1985) «Ти пам’ятаєш ніч? велику ніч…» «За роком рік росте твоя тюрма…» «Незграбно ворон кружеля…» «Вчися чекати, друже…»
  • сайт  www.audioknig.net   скачати на сайті  elkniga.ru

7. Досить старий, але теж можливий варіант виставки однієї книги, одного твору.

Але  сам по собі твір мало чим зацікавить учнів. Тому до однієї книги,  твору слід додати цікаві малюнки, це можуть бути роздруковані презентації на цей твір, можливо роздруковані епізоди з фільму, уривки з тих же аудіо книг( цього ж таки твору), театралізований спектакль, тобто все те  про що ми розмовляли вище,  або цікаву коротку відео передачу про життєвий шлях  автора   цього твору.

 8.І на закінчення свого виступу   хочу  запитати у вас: «Так навіщо нашим учням читати твори за програмою, що найбільше спонукає, змушує наших дітей читати твори програмові, а не ті, що «для душі, для серця, для відпочинку»?

Правильно – ЗНО. Наразі учням, які у майбутньому хочуть добре влаштувати своє життя, роботу, кар’єру, майбутнє. А тому необхідно, щоб винесені на ЗНО твори завжди були з учнями чи в текстах, чи то в аудіо книгах і для цього я у бібліотеці  і на сайті гімназії ще минулого року створила повний перелік художніх творів з української літератури винесених на ЗНО у візуальному форматі та в  форматі аудіо книг

Висновок

Я гадаю, що ви здогадалися –  все  про що ми сьогодні говорили, бачили, чули  доцільно використовувати не лише до творів за програмою, а й до інших  цікавих творів, які, нажаль, не входять до переліку «за програмою», але ми, бібліотекарі вважаємо за доцільне їх  прочитати.  Так, я згодна, діти повинні читати програмовий матеріал, але всі погодяться, щоб досягти бажаного результату – одного підручника  замало. Як говорив

  Л.М.Толстой    «Читати все не потрібно, читати треба те,  що відповідає на питання, які виникають в душі.»

А тому, маю надію, після нашої сьогоднішньої зустрічі  шкільні бібліотекарі, крім традиційних, суто бібліотечних форм масової популяризації книг, будуть використовувати нові, цікаві, нетрадиційні форми роботи, щодо залучення дітей до читання.

Доповідач бібліотекар гімназії  А.С.Какуша

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s